З історії інституту

Інститут садівництва Національної академії аграрних наук (ІС НААН) – головна  науково-дослідна установа галузі в Україні. Він був створений у 1930 р. у Києві і названий Всесоюзним дослідним інститутом плодового та ягідного господарства. Рішення про заснування в Україні Всесоюзного інституту плодівництва і ягідних культур прийняла 14 липня 1930 р. Президія ВАСГНІЛ під головуванням М.І. Вавілова за поданням В.Л. Симиренка. В листопаді того ж року його було перейменовано у Всесоюзний дослідний інститут плодового і ягідного господарства (нинішня назва – з 2010 року).

Президія ВАСГНІЛ затвердила положення про інститут, згідно з яким він оголошувався науково-дослідною установою, що входила до системи академії, з союзним масштабом діяльності. Було визначено наукову мережу інституту – 17 зональних дослідних станцій у найбільш сприятливих для розвитку садівництва природно-економічних зонах Радянського Союзу. 

    
Старий адміністративний корпус інституту (фото 1,2) (м.Київ, Китаєво) та новий корпус (фото 3)  (с.Новосілки)


В перші роки діяльності було виконано ряд першочергових і важливих організаційних і дослідницьких  завдань: визначено напрями роботи зональних станцій, розроблено та затверджено програми, схеми дослідів і методики їх проведення, організовано підготовку наукових кадрів та технічного персоналу.


 Безсистемні насадження, 20-ті роки ХХ ст.
 Збирання врожаю

У різні періоди інститут очолювали В.Л.Симиренко, Т.І.Тильний, П.К Константинов, Г.С.Семенов, В.С.Середенко, П.Ф.Плесецький, М.Ю.Гущин, С.Х.Дука, А.І.Шепельський, В.І.Майдебура, М.В.Андрієнко, П.В.Кондратенко.
Нині його директором є доктор с.-г. наук академік НААН І.В.Гриник.
  
Симиренко
Володимир
Львович
Плесецький
Петро
Федорович
 Гущин
Михайло
Юрійович
Дука
Степан
Харитонович
 Майдебура
Володимир
Ілліч
Андрієнко
Михайло
Васильович

Кондратенко
Петро
Васильович

 Гриник
Ігор
Володимирович

З часу заснування в інституті постійно функціонували відділи: селекції та сортовивчення, культури садових рослин (агротехніки та розсадництва), захисту рослин, економіки, інформації та видавництва; лабораторії: агрохімії та грунтознавства, фізіології, технології зберігання та переробки плодів і ягід, бібліотека. Для розв’язання нових завдань, які поставали перед науковцями, створювались нові відділи та лабораторії: малопоширених в культурі рослин, вірусології, радіології, біотехнології, інженерний центр тощо.

Інститут і його мережа дали Україні і світу таких видатних учених-садоводів, як Б.Й.Шабловський, І.М.Ковтун, А.М.Серідко, О.П.Родіонов, А.С.Артюх, М.П.Тарасенко, І.П.Шеремет, К.О.Вербовий, І.П.Коломієць, М.О.Соловйова, Є.Д.Зеленська,  М.А.Зеленський, О.Г.Шепельська, П.Д.Попович, М.В.Козак, І.І.Середа, М.Б.Панасюк, В.П.Васильєв, П.П.Савковський, А.В.Оліфер, А.О.Романов, В.П.Копань, К.М.Копань, О.Л.Денисюк, М.М.Ніконенко, І.П.Миколайчук, Д.І.Глухенький, Т.С.Федосенко, М.Ф.Оратовський, Д.П.Сьомаш, П.С.Бережний, В.М.Сергієнко, М.С.Кузьменко, А.П.Парфьонов, О.Г.Усов, О.Я.Берендей, Л.Т.Лісовенко, О.Л.Денисюк, І.П.Черняєв, Л.М.Ро, І.Х.Шиденко, Л.С.Резніченко, І.І.Сидоренко, А.Ф.Мілешко, В.І.Сайко, Л.І.Тараненко, М.І.Туровцев, В.О.Туровцева, Т.Є.Кондратенко, Г.М.Рибак, І.Б.Кангіна, В.С.Марковський, О.М.Шестопаль, А.М.Силаєва, М.О.Демидко, В.М.Васюта, М.О.Бублик, І.К.Омельченко, О.М.Литовченко та багато інших.


Огляд дослідних насаджень
Зліва наліво: Денисюк О.Л., Гущин М.Ю.,
Меньшов В.В., Шеремет І.П.



 У гібридному саду
Зліва направо: 1- Дука С.Х, 2 - Зеленський М.О.,
5 - Тарасенко М.П., 6 - Васильєв М.П., 7 - Гущин М.Ю.,
8 - Чухно Д.Ф., 9 - Коломієць І.П., 10 - Родіонов О.П.

В результаті багаторічної наукової діяльності працівників  інституту та його наукової мережі створено близько 300 сортів плодових і ягідних культур, що вирощувались в Україні та СРСР; розроблені та впроваджені у виробництво сучасні технології вирощування насаджень плодових і ягідних насаджень, в тому числі виробництва оздоровленого садивного матеріалу, освоєння малопродуктивних піщаних земель і схилів під плодові сади і  кущові ягідники;  зберігання плодів в умовах регульованого газового середовища та у плодосховищах зі штучним охолодженням; понад 100 технологій і рецептур вітчизняних безалкогольних і алкогольних напоїв та інших продуктів переробки з підвищеним вмістом біологічно активних речовин; комплекс машин для механізації трудомістких процесів у садівництві; організаційно-економічні моделі садівничих підприємств різних форм господарювання.

МЕТОДОЛОГІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ



Шитт
Петро Генріхович,    
професор, лауреат
Державної премії СРСР   

Основи методології досліджень в садівництві заклав П.Г.Шитт, завідуючий бюро обстежень інституту, який розробив методику біологічного обстеження садів. Протягом 1930-1932 рр. за його методикою вчені інституту М.М.Трюнер, Т.І.Тильний, В.П.Попов, В.Л.Симиренко, П.К.Урсуленко, М.П.Тарасенко, Д.Г.Виленський, М.Ю.Гущин, А.С.Артюх та інші провели комплексне економічне  і ґрунтово-біологічне обстеження території на площі близько 300 тис.га в різних регіонах України та СРСР з метою виділення земельних масивів під сади і ягідники для ведення товарного садівництва.



У 1947 році, за пропозицією інституту, на  основі результатів досліджень та аналізу загального розвитку і продуктивності порід та сортів в різних ґрунтово-кліматичних регіонах територію України було розділено на зони плодівництва.

   
Для виділених зон М.Ю. Гущин та Є.Ф. Дем’янець вперше розробили сортимент, співвідношення та розміщення  порід і найбільш цінних високоврожайних  морозо- та посухостійких сортів з урахуванням екологічних, економічних, демографічних, технологічних та інших факторів.
У 90-ті роки ХХ ст. постало завдання створення програмного забезпечення науково-дослідного процесу в садівництві та адаптування існуючих програмних засобів до специфічних завдань підрозділів інституту і дослідних станцій:

- розроблено методику та комп’ютерну програму для прогнозування продуктивних процесів у садівництві, що дозволяє виконувати прогнози за методами гармонійних вагів, структурного аналізу, експертних оцінок, експоненційного згладжування (М.О.Бублик);

- створено автоматизовані робочі місця (АРМ) науковця агротехнічного напрямку, селекціонера та сортознавця, які зручно застосовувати при проведенні польових дослідів, для створення баз даних сортів і гібридів плодових порід, проведення інтродукції і сортовивчення, попередньому доборі вихідних форм для схрещування та вивчення питань часткової генетики (М.О.Бублик).

Бублик Микола Олександрович,
доктор с.-г. наук, професор,
член Міжнародної асоціації
з механізації та методики
польових досліджень

На початку ХХІ ст. М.О.Бублик розробив методологічні та технологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва, які ґрунтуються на більш досконалих методиках планування і проведення досліджень, нових підходах до якості садивного матеріалу та технології вибору регіонів, найпридатніших для промислового вирощування плодових порід, в яких останні здатні максимально проявляти свій біологічний потенціал, що дозволить отримувати високоякісну продукцію при відносно низьких затратах. Під його керівництвом проведено комплексну оцінку придатності регіонів України для вирощування плодових та ягідних культур.

ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ САДІВНИЦТВА

Відділ економіки і організації було створено у 1930 році.
Першими організаторами  досліджень з економіки й огранізації промислового садівництва були професор П.Г.Шитт і Ю.І.Ячевський.
Основними напрямами роботи в 30-ті роки ХХ століття було розроблення перспективних планів розвитку садівництва у садівницьких радгоспах СРСР.
Тарасенко М.П., Семенов Г.Г., Шик Б.Й. разом з агрохіміками, агротехніками, сортознавцями виконали великий обсяг робіт по обстеженню земельних угідь та розробці організаційно-господарських планів влаштування великих спеціалізованих садівницьких радгоспів («Основные вопросы методики составления перспективных планов плодовых совхозов», 1936).
   
У повоєнні роки Б.Й.Шик, Д.Я.Ігнатков, Д.Ф.Чухно («Экономика садоводства», 1961, «Проблемы развития садоводства Украинской ССР», 1981), А.Ф.Лук’янчук, Г.Г.Семенов, а пізніше П.С.Корінний досліджували питання організації, спеціалізації та розміщення виробництва садівницької продукції в суспільних господарствах, економічної ефективності вирощування плодів, ягід, садивного матеріалу, а також організації та оплати праці в галузі.



Тарасенко
Мусій Петрович,
доктор с.-г. наук,
професор




Ігнатков 
Дмитро Якович,
кандидат екон.наук
 


Рульєв Віталій Андрійович,
доктор економічних наук,
професор, лауреат премії
України «За видатні
досягнення в аграрній науці»



Єрмаков
Олександр Юхимович
доктор економічних наук,
професор

Шестопаль
Олександр Миколайович,
доктор економічних наук,
 професор, заслужений економіст
України, лауреат премії
ім. Л.П.Симиренка
Актуальні питання розвитку садівництва були викладені в працях «Економіка садівництва» (за ред. професора В.В.Юрчишина, 1972),  «Экономика и организация садоводства» (Майдебура В.І., Шестопаль О.М., Єрмаков О.Ю., Артеменко М.М., Романова Л.В., 1985), «Развитие и эффективность садоводческих предприятий разных форм хозяйствования» (О.Ю.Єрмаков, 1997), «Економічні проблеми розвитку садівництва України» (Рульєв В.А., 2004).
 
Фундаментальні дослідження комплексу питань з проблеми економічної ефективності відтворення та продуктивного використання плодових і ягідних культур на прикладі садівництва України  провів професор О.М.Шестопаль («Воспроизводство и эффективность продуктивного использования плодовых и ягодных насаждений», 1994, «Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних  сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві», 2002).

Сьогодні основними напрямами досліджень є розробка організаційно-економічних засад підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва плодів і ягід, обґрунтування механізму розвитку ринку плодів та ягід України, визначення напрямів розвитку  вітчизняного садівництва на засадах екологізації та ресурсозбереження.

ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПЛОДОВИХ І ЯГІДНИХ НАСАДЖЕНЬ

Технології вирощування плодових і ягідних культур із заданими параметрами продуктивності в інституті почали розробляти з 1935 р.



Утримання ґрунту в міжряддях саду
під природним задернінням,
20-ті роки ХХ ст.

Широкорядні плодові насадження
в степовій зоні
Насадження яблуні на підщепі М.3,
крона – вільноростуча пальмета

Вченими-агротехніками розроблені:
- технології закладання плодових і ягідних насаджень та догляду за ними, які включали передсадивну підготовку ґрунту, схеми садіння дерев на різних підщепах, утримання ґрунту в молодих і плодоносних насадженнях, способи формування і обрізування молодих і плодоносних садів (І.Л. Герун, М.П. Тарасенко, О.І. Касьяненко, А.А.Романіка, І.М. Ковтун, К.О. Вербовий, В.П. Попов, М.Ю. Гущин та ін.);
- технологія відновлення та створення нових насаджень плодових і ягідних культур (М.П Тарасенко, К.О. Вербовий, І.П. Шеремет, І.М.Ковтун);
- технологія підвищення врожайності яблуні в Поліссі, яка включала такі елементи, як площі живлення, способи і глибину обробітку та утримання ґрунту, боротьбу з бур’янами (І.П. Шеремет, М.К.Ольховський, А.О Романов);
- технологія переведення садівництва з квадратних схем розміщення дерев на прямокутні, яка підвищувала врожайність садів на 40-50%  (І.П. Шеремет);

 Шеремет
Іван
Панасович,
доктор
с.-г.наук,
професор
 Романов
Андрій
Олексійович,
кандидат
с.-г.наук

 Третяк
Корній
Денисович,
доктор
с.-г.наук,
заслужений
агроном УРСР

Марковський
Василь
Станіславович,
доктор
с.-г.наук,
професор

Васюта
Василь
Михайлович,
доктор
с.-г.наук
 
Омельченко
Іван
Климович,
доктор
с.-г. наук,
професор

- технологія вирощування плодових культур на терасованих схилах Лісостепу і Передкарпаття (П.Д. Попович, І.К. Омельченко);
- технології створення і продуктивного використання інтенсивних насаджень зерняткових і кісточкових порід на насіннєвих і клонових підщепах з формуванням площинних, округлих і веретеноподібних крон (І.П.Шеремет, К.Д. Третяк, А.О. Романов, І.К. Омельченко);
- основи сортової агротехніки яблуні: встановлена продуктивність залежно від ґрунтових умов, тепло- і водозабезпеченості та їх вплив на формування якості плодів (І.К. Омельченко, В.М. Жук, П.В. Кондратенко );
- основи створення і продуктивного використання інтенсивних типів насаджень яблуні в Лісостепу України (І.К. Омельченко);
- нові конструкції насаджень яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, аличі та абрикоса на насіннєвих і на різних за силою росту клонових підщепах з округлими і веретеноподібними кронами з щільним розміщенням дерев (М.К. Ольховський, А.О. Романов, К.Д. Третяк, І.К. Омельченко, О.А. Кіщак, В.М. Жук, В.А. Соболь);
- технології закладання і догляду за насадженнями ягідних культур, які забезпечують врожайність, т/га: суниці, смородини чорної і порічок – 10-12, аґрусу – 15-20 і малини – 5-6 (І.М. Ковтун, Т.С.Келембет, В.С. Марковський, В.Г. Лисанюк,  І.Д. Дяченко, О.М.Світайло, Л.М.Глазачова, О.В.Щербак);
- основні технологічні прийоми (схеми садіння, удобрення, зрошення, застосування гербіцидів, формування насаджень) вирощування обліпихи, калини, кизилу (М.О.Горбачова, І.П.Надточій), ремонтантних  сортів малини для отримання лише осіннього врожаю (Л.І.Шумейко);
- проведена оцінка адаптації яблуні в Україні (П.В. Кондратенко).
Над проблемами напряму також працювали доктори наук: Сенін В.І., Романіка А.А., Павленко В.П., Татарінов А.М.

Сенін Віктор Іванович,
доктор с.-г. наук,
заслужений працівник сільського
господарства України,
лауреат премії
ім. Л.П. Симиренка


 Співробітники відділу агротехніки. 1963 рік.
Зліва направо: Аулова  Л.М., Кабанець І.С.,
Ліферова В.В., Кабанець О.А.


Збір  урожаю черешні
(доктор с.-г.наук Кіщак О.А. та
кандидат с.-г.наук Жук В.М.)

Сьогодні дослідження спрямовані на розроблення для основних зон садівництва нових екологічно безпечних технологій вирощування плодів зерняткових і кісточкових культур з високою стабільною врожайністю насаджень та високою якістю плодів.

РОЗСАДНИЦТВО

З часу створення інституту до 1978 року дослідження з розсадництва виконувались у відділі агротехніки.
В цей час були виділені стійкі сорти для отримання насіння, розроблені способи його тривалого зберігання, запропоновані технології створення маточно-насіннєвих насаджень, вирощування цінних сортів на штамбо- і скелетоутворювачах (М.П.Тарасенко, І.П.Шеремет, М.О.Соловйова, М.Ю.Гущин, А.О.Романов), вивчені клонові підщепи для яблуні і груші, розроблені способи отримання високоякісних однорічних саджанців (М.П.Тарасенко, Т.М.Ганжа, В.В.Бурковський).

У 1978 році, після створення на базі інституту Науково-виробничого плодорозсадницького об’єднання, був організований відділ розсадництва, науковцями якого розроблені інтенсивні технології створення і продуктивного використання маточників клонових підщеп зерняткових і кісточкових порід, підібрані субстрати для укорінення відсадків, досліджена дія стимуляторів росту та біологічно активних речовин (І.М.Мережко, О.К.Дядченко, Н.І.Литвин, В.І.Дубровський);

Гулько Іван Петрович,
доктор с.-г.наук,
професор,
лауреат премії
ім.Л.П.Симиренка
 Дядченко Олег
Костянтинович,
кандидат с.-г. наук


Мережко
Іван Михайлович,
кандидат
с.-г. наук


Кандидат наук
Бурковський 
Володимир Вікентійович
 в розсаднику 
Кандидат с.-г. наук
Соболь Віктор
Андрійович
оглядає насадження 

- розроблена технологія прискореного розмноження в закритому ґрунті кореневласних саджанців та отриманих шляхом зимового щеплення (М.М.Книга, В.М.Васюта);
- удосконалені технологія розмноження підщеп і плодових культур методом зеленого живцювання та здерев’янілими живцями (М.М.Книга, М.С.Шевчук, І.П.Надточій, Н.В.Шевчук, В.А.Соболь) та технологія отримання високоякісного однорічного кронованого садивного матеріалу плодових культур (В.І.Дубровський, О.І.Барабаш, О.А.Кіщак);
- встановлені оптимальні параметри відсадків клонових підщеп кісточкових і зерняткових порід (О.І.Барабаш, В.А.Соболь, О.А.Кіщак);
- проведена оцінка сорто-підщепних комбінувань плодових культур в розсаднику і саду (В.А.Соболь, О.А.Кіщак, В.М.Пелехатий).

Вченими також розроблені:
- інтенсивні технології вирощування садивного матеріалу суниці, малини, смородини;
- технології розмноження актинідії, жимолості їстівної, калини, ожини, аронії, обліпихи, кизилу та інших малопоширених в культурі рослин методом зеленого живцювання;
- технології вирощування саджанців кизилу, калини, актинідії, жимолості їстівної, ожини, аронії та декоративних культур  з закритою кореневою системою;
- способи прискореного пророщування насіння малопоширених культур з тривалим органічним спокоєм.

АГРОХІМІЯ ТА ҐРУНТОЗНАВСТВО

Відділ агрохімії та ґрунтознавства був створений  у 1931 році.
У перші роки роботи була проведена оцінка придатності різних типів ґрунтів для вирощування плодових культур, розроблено рекомендації щодо розміщення окремих порід на різних елементах рельєфу, встановлено площі живлення, способи підготовки ґрунту для садіння («Предпосадочная обработка почвы и способы удобрения плодовых деревьев в связи с развитием корневых систем», «Развитие корневой системы плодовых деревьев в связи с почвенными условиями»,1941, Тарасенко М.П.).    
Встановлено позитивну дію добрив при одночасному застосуванні їх органічних і мінеральних форм восени з глибокою заправкою у зону розміщення основної маси кореневої системи та високу ефективність легкорозчинних мінеральних добрив при використанні їх у період вегетації у вигляді  підживлення (І.Л.Герун).

Встановлено ефективність різних мульчуючих матеріалів та розроблені способи мульчування пристовбурних смуг з метою створення сприятливого водного, температурного, повітряного та біохімічного режимів ґрунту в садах і ягідниках (М.Ю.Гущин, І.Н.Бойко, Т.Є.Коцар).
 
Визначені норми, строки та способи внесення добрив в садах (Є.Д.Зеленська, О.Г.Шепельська, Н.Г.Ільчишина, О.С.Горб., Д.І.Гречковський).

Визначено вплив ґрунтових і кліматичних умов різних регіонів  на продуктивність плодових культур (І.Й.Канівець, В.П.Павленко, Л.В.Перегуда, О.О.Берестецький, А.В.Городецький, М.О. Горбачова).

Розроблені методи діагностики та система удобрення насаджень за  вмістом елементів живлення в ґрунті і рослинах (П.Д.Попович, Н.О.Чикало).

Запропонована біогеоценотична схема ведення досліджень в садівництві (М.В.Козак, Н.І.Козак).

Визначено прийоми зниження міграції радіонуклідів в системі «ґрунт – плодове дерево» (М.П.Грабовський, Й.Л.Савицький, О.Ф.Денисюк).
Зеленська
Єлизавета
Давидівна,
кандидат наук
 
Попович Павло
Данилович,
 доктор
 с.-г. наук
Павленко Віра
Пилипівна,
доктор
біол. наук
Середа
Іван
Іванович,
доктор
с.-г. наук 
Козак
Микола
Васильович,
доктор
с.-г. наук 


Разом з співробітниками Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка проведені  спеціальні ґрунтово-біологічні обстеження садів у приморських районах України, де значні площі ґрунтів не достатньо сприятливі для вирощування плодових культур. Визначені найбільш солевитривалі породи (айва, абрикос) і розроблені заходи по закладанню садів на темно-каштанових і каштанових ґрунтах з різним ступенем солонцюватості.

Розроблено агротехнологічні прийоми вирощування яблуні на малопродуктивних піщаних ґрунтах (І.І.Середа) та технології освоєння  пісків і малопродуктивних земель (В.І.Майдебура, О.Д.Чиж, Е.Я.Якубовський, Д.Ф.Деркач, В.О.Стрельніков, В.В.Мельничук, А.Я.Карась).

   
 
Підготовка піщаного ґрунту до закладання
плодових насаджень:  створення подвійного прошарку
 (глина + торф) у  глибоких пісках, ДГ «Дмитрівка»

 Викопування ям у піщаному ґрунті та
створення меліоративних прошарків
перед садінням дерев, ДГ «Дмитрівка» 


Напрацюваннями науковців є диференційовані системи удобрення плодових насаджень, які допомагають вирішувати такі завдання:
- реалізація потенційної продуктивності через оптимізацію мінерального живлення;
- підвищення родючості ґрунту в садових ценозах зон плодівництва;
- виробництво високоякісних плодів і ягід з гранично обмеженим вмістом у них ксенобіотиків.

ДОСЛІДЖЕННЯ З ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН

Лабораторія зимостійкості рослин була започаткована одночасно із створенням інституту в 1930 році.
Першим її завідувачем був професор Д.П.Проценко. За його ініціативою були проведені широкомасштабні експедиційні обстеження садів після перезимівлі не лише в Україні, а й на території всього СРСР.
Проблемами морозо- та зимостійкості займалися В. В. Попов, професори М. Ю. Гущин і О. В. Борггардт та академік В. П. Васильєв.
Проценко
Дмитро
Пилипович,
доктор біологічних наук,
професор


Учениця Д.П. Проценко доктор біологічних наук професор Марія Олександрівна Соловйова була організатором досліджень з сільськогосподарської кріобіології в Україні.



В лабораторії зимостійкості

Зліва направо: професор Соловйова М.О., Пасічний О.П., Канівець В.І. (співробітник Центрального ботанічного саду), Власішин В.П., Виштокалюк О.

Співробітниками інституту:
- визначено основні типи пошкодження морозами надземної частини та кореневої системи плодових дерев, розроблено заходи по їх відновленню; з’ясовано механізми адаптації рослин до несприятливих чинників середовища (М.О.Соловйова);
- винайдено безконтактний спосіб виміру електричних потенціалів у рослин, досліджено природу індукованих світлом біоелектричних процесів в листках рослин, що пов’язані з фотосинтетичними процесами в хлоропластах, визначено зміни БЕР під впливом умов довкілля та окремих елементів мінерального живлення (О.П. Пасічний);

Силаєва
Алла
Михайлівна,
доктор
біол. наук, професор


Грохольський
Володимир
Васильович,
кандидат
біол. наук

Китаєв Олег
Ігорович,
кандидат біол. наук

- досліджено вплив водного режиму на підготовку плодових рослин до зими та регуляторів росту на стабілізацію плодоношення, фотосинтез та світловий режим крони в різних конструкціях і кронах плодових культур в зв’язку з продуктивністю плодових насаджень (Г.П. Біліченко);
- встановлено роль калію у стабілізації продуктивності плодових дерев, визначено оптимальні співвідношення калію та інших мінеральних елементів живлення для розвитку зимостійкості,   відновленню плодових насаджень після критичних умов перезимівлі (В.П. Власішин);
- визначено температурний режим тканин кори стовбура і скелетних гілок; розроблено способи захисту штамбів плодових дерев від сонячних опіків і морозобоїн шляхом застосування водоемульсійних фарб, світловідбиваючих плівок та полімерних сіток; розроблено універсальні садові замазки з біологічно активними речовинами для посилення регенераційних процесів та заживлення ран (В.В.Грохольський);
- досліджено вплив водного режиму та мінерального живлення на регуляцію плодоношення в зв’язку із його періодичністю; встановлена роль накопичення фотосинтетичних метаболітів в апексах бруньок, концентрації ґрунтового розчину у формуванні і розвитку плодових бруньок (І.П. Коломієць);
- проведено фізіологічні дослідження впливу сорто-підщепної взаємодії, ґрунтового живлення та докорінної меліорації на продуктивність плодових насаджень у різних плодівничих регіонах України (О.Д.Чиж, І.І.Середа);

- виконано дослідження з формування потенціалу продуктивності яблуні з використанням морфофізіологічних, біохімічних, цитофлуориметричних та біофізичних методів (Т.Є.Кондратенко);
- розроблені прийоми хімічного регулювання урожайністю яблуні (О.П.Лушпіган);
- оцінено рівень впливу весняних заморозків на генеративні органи яблуні та встановлено зміни у балансі природних фітогормонів; розроблено прийоми, спрямовані на запобігання осипання зав’язі (Л.М. Левчук);
- визначено найбільш адаптивні до умов довкілля, продуктивні та економічно-вигідні у виробництві плодів комбінації яблуні цінних помологічних сортів на вітчизняних підщепах селекції Інституту садівництва НААН України (Д.Г. Макарова);
- досліджені сумісність та продуктивність сорто-підщепних комбінувань вишні в саду та розсаднику, виділені найбільш продуктивні та адаптивні (В.А. Кривошапка);
- досліджені причини та наслідки порушення життєдіяльності плодових рослин за стресових умов, розроблені  превентивні та постстресові заходи (А.М. Силаєва);
- проведені роботи з формування банку з моніторингу та прогнозування стану насаджень в різних агроекологічних зонах України (А.М. Силаєва, О.І. Китаєв);
- розроблені нові методичні підходи, спрямовані на прогнозування стану плодових насаджень, потенційної продуктивності (О.І. Китаєв).

 Лабораторно-польовий прилад
з оптичною кліпсою для вимірів
фотоіндукції флуоресценції хлорофілу  листя (розробка Інституту
кібернетики  НАН за участю
Інституту садівництва  НААН)
 


ЗАХИСТ РОСЛИН

Гроссгейм
Микола
Альфонсович, професор

У 1930 році було створено дві лабораторії – ентомології і фітопатології, які в 1934 році об’єднали, заснувавши відділ захисту рослин.
Організатором і першим завідувачем відділу був професор Гроссгейм М.А. Разом з ним працювала П’ятакова В.Л. Під їх керівництвом було розгорнуто широку програму досліджень з вивчення видового складу, поширення, особливостей розвитку і шкодочинності комплексу шкідників і хвороб плодових і ягідних культур та розробки систем захисту насаджень від них.
У повоєнні роки вчені відділу проводили багатопланові ентомологічні дослідження.
З появою органічних інсектицидів П.П.Савковський, О.С.Матвієвський, А.В.Оліфер, Л.Й.Богдан, В.М.Ткачов розпочали вивчення їх ефективності проти шкідників.




 Оліфер
Андрій
Васильович,
кандидат
с.-г. наук
 Богдан
Людмила
Йосипівна,
кандидат
біол.наук
 Ткачов
Віталій
Михайлович,
кандидат
с.-г. наук
 
 Матвієвський
Олександр
Сергійович,
доктор
с.-г. наук
 Каленич
Федір
Семенович,
кандидат
біол. наук,
професор

Значна увага приділялась вивченню біологічних препаратів, зокрема бактеріальних (Ткачов В.М., Шевчук І.В.), грибних (Оліфер А.В., Богдан Л.Й.) та вірусних (Яценко В.Г.), а також з’ясуванню ролі ентомо- і акарифагів у обмеженні шкідливості комах (Ткачов В.М.) і кліщів (Лошицький В.П.).

Системи захисту плодових і ягідних культур від хвороб розробляли і  вдосконалювали Шишкова М.І., Білоус І.І., Ісаєва О.В., Нескорожений Б.Ф., Лапа О.М., Каленич Ф.С.

Останнім часом тематика досліджень спрямована на підвищення  ефективності захисту плодових   і ягідних культур від шкідників і хвороб на основі біологізації та екологізації захисних заходів з метою обмеження пестицидного навантаження на садові агроценози, забезпечення екологічної рівноваги, поліпшення чистоти довкілля та одержання екологічно чистої продукції садівництва.

СЕЛЕКЦІЯ ТА СОРТОВИВЧЕННЯ

Відділ інтродукції, селекції та сортовивчення був створений у 1930 році.
Так як в садах росли переважно з різноманітні західноєвропейські сорти, які в різних зонах садівництва не завжди забезпечували високу продуктивність, тому постало питання покращення сортименту плодових і ягідних культур.

Науковцями було проведено оцінку найважливіших господарських властивостей сортів яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоса, персика та ягідних культур та рекомендовано в районований сортимент УРСР  (Б.Й. Шабловський)

На початок 1941 р. був створений гібридний фонд, який налічував більше 500 тис. зразків, що стало основою для докорінного покращення сортименту.  Під час гітлерівської окупації цінний гібридний матеріал плодових і ягідних культур зберегли працівники інституту О.В. Гребенник і Т.П. Моргунова. Значну частину цього фонду пізніше було використано для створення цінних сортів яблуні, груші, суниці, смородини.

Вченими інституту були розроблені методики створення великоплідних, високоврожайних сортів плодових та ягідних культур, в тому числі яблуні і груші для північних районів СРСР, проведення  кореневих щеплень гібридів на менторах, досліджено вплив живлення на вихід сіянців з ознаками культурних сортів (І.П. Черняєв, В.І. Лозовий, І.К. Дрич, С.Х. Дука, І.М. Ковтун, О.П.Родіонов, М.А. Зеленський).

    Денисюк Олексій Леонтійович,
    кандидат с.-г.наук,
    автор 15 сортів абрикоса,
    в т. ч. сортів Поліський крупноплідний,
    Ананасний київський, Славутич,
    Русанівський  
   Ковтун Іван Михайлович,
    кандидат с.-г.наук,
    автор (співавтор) сортів суниці
    Київська рання, Коралова-100,
    малини – Новокитаївська, Самбурська,
    груші – Бере київська, Безсім’янка 
    Дрича, клонових підщеп айви ІС 4-6,
    ІС 2-10, ІС 4-12
 Селекціонери  доктор с.-г. наук Копань  Володимир Павлович та кандидат с.-г. наук Копань Кіра Миколаївна  створили більше
 100 сортів яблуні, груші, чорної смородини, порічок, агрусу, суниці

Особливий внесок у дослідження з селекції та сортовивчення зробили такі видатні селекціонери-плодоводи:
- в Інституті садівництва – С.Х.Дука, Л.Т.Лісовенко, І.К.Дрич,  О.П.Родіонов, М.Ю.Гущин, М.О.Зеленський, В.І.Лозовий, І.М.Ковтун, І.П.Яковлєв, Б.Й.Шабловський, П.Ф.Малахова, О.Л.Денисюк, І.Х. Шиденко та ін.;
 - на Мліївській дослідній станції садівництва – Л.М. Ро, П.Ф.Цехмістренко, М.М. Ніконенко,  Г.Р. Сказка, М.А. Борисюк, І.Й.Ільчишин, О.М. Шевченко, Г.Ф. Кобзарь, В.І. Желєзнікова, В.М. Костіна, І.О. Миколайчук, М.П. Захаренко та ін.;
 - на Мелітопольській дослідній станції садівництва – М.Т.Оратовський, М.Ф. Сидоренко, І.І. Галушко, А.П. Гуменюк, Г.О. Федченкова, П.В. Гродзицький, І.М. Бойко, Є.М. Авраменко, Г.І.Куліков, І.М.Максимова та ін.;
- на Кримській дослідній станції садівництва – О.С. Харченко, О.Ф. Сергеєва, П.Ю. Соляніков, Б.О. Османов, О.Ф. Мілешко, О.С.Красоцький, І.Г. Борисенко, О.І. Басова, О.Г. Усов та ін.;
- на Краснокутській  дослідній станції садівництва – О.С. Руденко, А.І. Шепельський, З.Ф. Переваров, О.Я. Берендей  та ін.;
- на Придністровській дослідній  станції садівництва  - В.І. Сайко;
- на Донецькій дослідній станції садівництва (потім Артемівська, нині Бахмутська дослідна станція розсадництва) – І.П.Черняєв, П.К. Яковлєв, М.І.Роговенко, Л.І. Тараненко, П.С. Бережний, І.І. Сидоренко  та ін.;
- на Львівській дослідній станції садівництва - Шестопал З.А., Шестопал Г.С.


Оратовський
Михайло Тимофійович,
кандидат с.-г.наук,
лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,
виділив і передав у держсортовипробування
68 сортів кісточкових культур

Тараненко 
Лілія Іванівна,
заслужений агроном України,
створила близько 60 сортів
 кісточкових культур


Берендей Олександр Яремович,
кандидат біол.наук, 
лауреат премії ім.Л.П.Симиренка, заслужений агроном України,
створив понад 40 сортів плодових і ягідних культур

Усов Олександр Григорович,
 кандидат с.-г.наук,
 лауреат премії ім.Л.П.Симиренка,
вивів 42 сорти яблуні

Найбільш активна селекційна робота в інституті та мережі була розпочата наприкінці 70-х – початку 80-х років минулого століття. Були розроблені методи добору вихідних форм, гібридизації, фізичного та хімічного мутагенезу, поліплоїдії, олігогенної селекції.


Туровцев Микола Іванович,

доктор с.-г. наук, лауреат Державної
премії
України в галузі науки і техніки,
заслужений діяч науки і техніки України
    Разом з Туровцевою Валентиною Олександрівною розробив цитогенетичний метод підбору
    пар для схрещування, який забезпечує одержання високоплідних мейотичних поліплоїдів.
    За його участю і під його керівництвом  створено 97 сортів черешні, 44 - вишні та 7 - сливи
Результатом роботи з селекції квітково-декоративних культур (В.В.Меньшов, М.Т. Ганжа, С.С.Піддубняк, Н.М.Алєксєєва, Л.О.Шевель, В.В.Кондратенко та ін.) стало створення більше 20 сортів айстри китайської. Нині в інституті утримується найбільша базова колекція цього виду в Україні – понад 100 сортозразків.

Сьогодні дослідження спрямовані на розроблення для основних зон садівництва  технологій виробництва плодів та ягід (насадження з ущільненими схемами садіння, сировинні, органічне виробництво плодів та ягід) з використанням певних сортів. Дослідники, вивчаючи декілька тисяч сортів різних плодових та ягідних культур  різних еколого-географічних груп за державною, первинною і колекційною формою, виділяють придатні для кожної з технологій.

ЗБЕРІГАННЯ ПЛОДІВ ТА ЯГІД

Відділ зберігання і переробки плодів та ягід був створений у 1930 році.    
Першою завідуючою була кандидат біологічних наук К.Ф. Дем’янець. Під її керівництвом досліджували лежкоздатність плодів зерняткових культур. В 50–60-х роках цю роботу продовжували кандидати біологічних наук М.Г. Панасюк та Б.Д.Ігнатьєв.
Кандидатом біологічних наук Рибак Г.М. були започатковані дослідження проблем переробки плодів  та ягід. Було встановлено, що кількісний та якісний склад пектинів, а також активність пектолітичних ферментів істотно впливають на лежкість плодів.


 Дослідження якості плодів в біохімічній
лабораторії відділу, 80-ті рр. ХХ ст
.

Рибак
Галина
Миколаївна,
кандидат
біол. наук

 Кангіна
Інна
Борисівна,
кандидат
с.-г. наук
 Шевчук
Людмила
Миколаївна,
доктор
с.-г. наук

Доктором біологічних наук Павленко Вірою Пилипівною з метою зменшення втрат продукції від мікробіологічних хвороб при зберіганні був досліджений видовий склад  мікроміцетів на плодах різних сортів яблуні та визначені найбільш шкодочинні збудники гнилей.
 
Розробленням прийомів і методів зберігання плодів зерняткових культур у плодосховищах зі звичайною атмосферою на чолі з І.М.Кангіною займалися кандидати наук Є.В. Михайлова, Н.К. Чорнозубенко, наукові співробітники О.А.Блашкіна, Г.Г. Семенова, Н.Ф.Бондаренко, В.М. Боднар. Ними також були розроблені способи прогнозування лежкості плодів яблуні зимових сортів залежно від погодних умов вирощування та встановлені оптимальні терміни збирання плодів тодішнього сортименту.

Під керівництвом доктора с.-г. наук професора академіка НААН України П.В. Кондратенка проводилась робота з  вивчення споживчих та хіміко-технологічних якостей плодів та ягід нових сортів, удосконалення способів подовження тривалості їх зберігання, визначення оптимальних температурних та газових режимів зберігання  плодів яблуні і груші.

Доктор с.-г. наук Л.М.Шевчук  разом з колегами В.Г. Юрченком, Л.М. Левчук, Т.І.Войток, С.М.Бабенко, О.М.Омельченко дослідили  вплив біотичних та абіотичних факторів на формування показників якості плодів, розробили екологічно безпечні і малоенергоємні технології зберігання, провели  хіміко-технологічну оцінку плодів нових сортів  плодових культур.

Наукові досягнення за останнє десятиліття:
- встановлено оптимальні газові режими зберігання для 25 сортів яблуні, 20 – кісточкових та 13 – ягідних культур;
- вивчено придатність до швидкого заморожування та технічної переробки 34 сортів ягідних культур;
- розроблена екологічно безпечна технологія зберігання плодів яблуні з використанням низьких концентрацій кисню;
- розроблено 10 галузевих, 17 національних, 9 гармонізованих з міжнародними стандартів на свіжі плоди та способи їх зберігання.

ПЕРЕРОБКА ПЛОДІВ І ЯГІД

З часу створення інституту дослідження по переробці плодів і ягід проводились у відділі зберігання та переробки
У 1980 році з метою виконання завдання Кабінету міністрів УРСР № 279-Р по покращенню якості плодово-ягідних вин України в складі відділу зберігання і переробки була організована група плодово-ягідного виноробства. У 1982 році вона була перейменована в лабораторію виноробства, надалі – технології продуктів переробки, у 2011році – лабораторію інноваційних харчових технологій. З моменту утворення по теперішній час підрозділом керує доктор технічних наук професор О.М.Литовченко.


Литовченко
Олександр
Михайлович,
доктор технічних наук,
професор,
лауреат  Державної премії
в галузі науки і техніки 

На основі проведених теоретичних досліджень розроблено більше ста сучасних технологій і рецептур новітніх  продуктів підвищеної біологічної цінності оздоровчого призначення. В основі продуктів – лише натуральні, екологічно чисті компоненти: плодово-ягідна, пряно-ароматична і лікарська місцева рослинна сировина.


 Перевірка первинних компонентів у готовій продукції Лінія розливу бальзаму «Ілля Муромець»
на Дніпропетровському виноробному  заводі


На Міжнародних конкурсах і виставках розробки лабораторії  нагороджені більш, ніж 100 золотими, срібними та бронзовими медалями і 7 найвищими нагородами – кубками Гран-Прі, удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки.