Звіт про проведення відкритого науково-практичного семінару 09 липня 2025

Звіт про проведення відкритого науково-практичного семінару
«Селекція плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених садових культур та видів деревних рослин, поширених у садово-парковому господарстві України, за кліматичних змін: проблеми, ризики, світовий і вітчизняний досвід»
(09 липня 2025 р.; форма участі офлайн)

На базі Інституту садівництва (ІС) НААН України 9-го липня 2025 року було проведено відкритий науково-практичний семінар для аспірантів і наукових співробітників цієї ж установи, а також викладачів і студентів 1-2 курсів зі спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України (Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства). Семінар було організовано в межах практики студентів НУБіП України з дисципліни Декоративна дендрологія.

Всього були присутні 40 учасників, з них 35 – представники НУБіП України, інші – співробітники різних структурних підрозділів ІС НААН.

На семінарі були представлені наступні доповіді співробітників ІС НААН України:

к. с.-г. н., докторанта, ст. н. с. відділу переробки, зберігання та аналітичних досліджень у садівництві Макарової Дар’ї Георгіївни за темами:
«Кліматичні зміни останнього метеорологічного періоду та основні погодні ризики для садових культур та видів деревних рослин міського озеленення України»;
«Зимо- і морозостійкість генетичного різноманіття садових культур і видів, поширених у садово-парковому господарстві України, за кліматичних змін»;
«Моніторинг погодних умов і проблеми водозабезпечення різних типів насаджень в основних агрокліматичних зонах України»;
«Світовий та вітчизняний досвід створення екологотолерантних насаджень садових культур в умовах посиленого абіотичного тиску»;

доктора філософії, н. с. лабораторії селекції та технології вирощування плодових культур Ігнатенко Ольги Олександрівни на тему «Інститут садівництва України: селекційні досягнення з підвищення продуктивності і функціональної стійкості основних садових культур України».

Представники лабораторії селекції і технології вирощування ягідних культур ст. н. с. Лушпіган Ольга Петрівна (селекціонер), м.н.с. Мартиненко Світлана Василівна, н.с. Мартиненко Євгеній Васильович, а також ст. н. с. Макарова Д.Г. провели практичне польове заняття на тему: «Нішева культура аґрусу: цінні властивості, кращі представники вітчизняної селекції». 

На практичному занятті були продемонстровані дослідні насадження під час збору урожаю. Була представлена коротка характеристика вітчизняних сортів і цінних гібридних форм аґрусу, проведене відкрите польове дегустаційне оцінювання, презентовано новий напрямок у вітчизняній селекції – сорти і гібриди аґрусу саме десертного призначення. Розглянуто нутрицевтичну цінність культури і її лікувальні властивості. Учасникам семінару наочно було продемонстровано дуже високий потенціал функціональної стійкості цінних генетичних зразків аґрусу вітчизняної селекції до комплексу абіотичних факторів довкілля, у тому числі надпотужних весняних заморозків під час цвітіння культури у 2025 р., що не завадило сформувати дослідним рослинам кращих варіантів урожайність 5-6 кг з куща і більше (15 т/га і більше залежно від схеми садіння).

На занятті за темою «Добір оптимальної технології вирощування для цінних сортів аґрусу вітчизняної селекції» було презентовано вплив технології вирощування – на шпалері, на штамбі, кущового методу (основного у вітчизняних насадженнях цієї культури) на урожайність і товарну якість аґрусу сортів вітчизняної селекції Княжич, Сварог, Тясмин. Співробітники лабораторії пояснили основні принципи енергетичної оцінки вирощування цієї ягідної культури, взаємозв’язок господарсько-біологічних особливостей конкретного сорту і витрат праці на його вирощування і збір ягід, вплив зазначених вище факторів на економічну ефективність виробництва аґрусу. 

Були продемонстровані різні вітчизняні сорти смородини золотистої – виду найбільш придатного в якості штамбоутворювача для створення високодекоративних форм для різних садових ягідних культур (аґрусу, смородини чорної, червоної та білої), а також різновікові рослини аґрусу на штамбі.

Доповідач Макарова Дар’я Георгіївна розглянула кліматичні тренди останніх 50 рр. і погодні тенденції останніх 20 рр., їх вплив на зимостійкість рослин, водозабезпечення різних типів насаджень України з врахуванням світового досвіду та результатів агрометеорологічних досліджень вітчизняних учених-дослідників з різних галузей знань. Розкрила функціональні зміни при нормальному і атиповому погодному впливі на рослинний організм. Виконала порівняльний аналіз основних стрес-факторів довкілля на рослини у різних агрокліматичних зонах України, вказала на суттєві зміни щодо їх інтенсивності, частоти прояву та масштабності наслідків. Сформулювала основні положення щодо селекції і сортовивчення садових культур на функціональну стійкість до абіотичних стрес-факторів. Вказала представників вітчизняної селекції з різних груп плодових деревних культур, кращих за функціональною стійкістю рослин до комплексу біо- та абіотичних факторів довкілля, здатних забезпечити високу і дуже високу урожайність навіть за істотного тиску навколишнього середовища.

Д.Г. Макарова розглянула поширені нині у науковому садівництві України методи оцінки зимо- і морозостійкості рослин, вказала на переваги і недоліки методів, розглянула їх модифікації, які підвищують результативність аналізу з врахуванням погодних тенденцій останніх років. На думку доповідача, достовірність прогнозу функціонального стану і потенціал продуктивності садових культур, а також видів, що використовують в озелененні, після зимівлі можна за рахунок аналізу пошкодження паренхіматичних масивів (виокремлюючи також судини живлення) під бруньками. При цьому необхідно враховувати особливості передуючого зимівлі вегетаційного періоду, погодні умови упродовж зимівлі і на початку нового вегетаційного періоду. Зима 2024/2025 рр. і весняний період 2025 р. були показовими щодо негативної дії абіотичних факторів довкілля. Постійні потужні заморозки до мінус 5,0 °С (а з короткотривалою експозицією – до мінус 7,6) під час бутонізації більшості кісточкових культур, цвітіння абрикоса, жимолості і аґрусу дозволили оцінити адаптивність сучасного сортименту кісточкових і багатьох ягідних культур. Особливо стосовно культури абрикосу, черешні, вишні.

Узагальнюючи матеріали доповідей, Д.Г. Макарова зазначила, що в умовах змін клімату необхідно відповідально підходити до підбору культур, сортів та регіонів їх вирощування. Збільшувати у виробничих насадженнях частку культур із підвищеною холодостійкістю квіток та зав’язі, пізніми календарними строками цвітіння, схильних до самоплідності (хоча б часткової). Олігогенна селекція, яка практикується у науковому садівництві України, на думку Д.Г. Макарової, значно поступається закордонному досвіду із залученням генетичних методів за швидкістю створення нових сортів. Проте має беззаперечну перевагу щодо генетичної пластичності та екологічної толерантності вже виведених сортів за суттєвого абіотичного впливу. 

Важливим заходом для покращення результативності вітчизняних селекційних програм є дослідження генетичного різноманіття усіх садових груп та виділення цінних генетичних зразків із підвищеною функціональною стійкістю до абіотичного впливу, особливо стосовно сортів і сортотипів народної селекції, сортів із тривалою історією культивування, які добре пристосувалися до місцевих умов. Перспективним є також створення виробничих насаджень із покращеною екологотолерантністю до умов вирощування на основі цінного місцевого генофонду. Відзначимо, що ці рекомендації відповідають світовим тенденціям у селекції, сортовивченні, зовнішній і внутрішній інтродукції цінного генетичного різноманіття рослин, що використовуються людиною.

Усі теми доповідей викликали значне зацікавлення у учасників семінару й активно обговорювалися. Викладач НУБіП України, доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції, кандидат с.-г. н. Маєвський Костянтин Васильович у ході дискусії зауважив, що проблема недостатнього водозабезпечення насаджень України усіх типів обумовлюється не лише підвищенням річних і місячних температур повітря та збільшенням норм витрати води рослинами на транспірацію, але й через нестабільне природнє зволоження насаджень упродовж періоду вегетації. Останній фактор істотно ускладнює засвоєння рослинами ґрунтової вологи. 

Макарова Д.Г. навела приклади чисельних досліджень, які виконувала у різні роки у складі лабораторії фізіології рослин, нині відділу переробки, зберігання та аналітичних досліджень у садівництві ІС НААН України, які повністю доводили це твердження. 

Студенти Леміш Данило, Школьний Артем, Мащенко Павло, а також Абрамович Ірина взяли активну участь у науковій дискусії, цікавилися сучасними модифікаціями польових, лабораторних і лабораторно-польових методів дослідження функціонального стану рослин. Істотну зацікавленість викликали можливості інструментальних фізіологічних спектрофлуориметричних методів, які активно застосовуються у науково-дослідних програмах ІС НААН України фундаментального і прикладного призначення. 

Представниками НУБіП України було висловлено побажання продовжити практику сумісних відкритих наукових семінарів, у тому числі з перспективою поглиблення взаємодії між науковими установами (організації конференцій за напрямами, окресленими у доповідях та практичних заняттях даного семінару, проходження студентами НУБіП України виробничої практики на базі ІС НААН, виконання наукових досліджень із залученням лабораторного устаткування та консультацій висококваліфікованих співробітників різних наукових підрозділів цієї ж установи). 

Колектив ІС НААН України щиро вітає зацікавленість колег і сподівається на плідну співпрацю.