Звіт про проведення семінару "Погодні зміни та ризики для реалізації потенціалу продуктивності плодових і ягідних культур у зоні Західного Лісостепу України»

Звіт
про проведення відкритого наукового семінару
«Погодні зміни та ризики для реалізації потенціалу продуктивності
плодових і ягідних культур у зоні Західного Лісостепу України»

На базі Інституту садівництва (ІС) НААН України 14-го травня 2025 року було проведено відкритий науковий семінар для аспірантів, наукових співробітників та викладацького складу цієї ж установи, а також Таврійського державного агротехнологічного університету (ТДАТУ) ім. Д. Моторного (кафедра рослинництва і садівництва) (форма участі змішана – онлайн та офлайн).

На семінарі були представлені наступні доповіді співробітників ІС НААН України:

к. с.-г. н., докторанта, ст. наук. сп. відділу переробки, зберігання та аналітичних досліджень у садівництві Макарової Дар’ї Георгіївни за темою «Погодні зміни та ризики для реалізації потенціалу продуктивності плодових і ягідних культур у зоні Західного Лісостепу України»;

к. с.-г. н., завідуючої лабораторією селекції та технології вирощування плодових культур Василенко Вікторії Іванівни за темою «Зимо- і морозостійкість генетичного різноманіття вишні і черешні у Західному Лісостепу України»;

доктора філософії, н. с. лабораторії селекції та технології вирощування плодових культур Ігнатенко Ольги Олександрівни за темою «Дослідження морозостійкості абрикоса вітчизняної та іноземної селекції методом прямого проморожування».

Всього були присутні 17 учасників, з них 15 – через онлайн підключення (студенти та викладацький склад ТДАТУ ім.Д.Моторного, співробітники різних структурних підрозділів ІС НААН).

Доповідач Макарова Д.Г.	Доповідач Ігнатенко О.О.	Онлайн-учасники семінару

Доповідач Макарова Дар’я Георгіївна розглянула кліматичні тенденції останніх 50 рр., пов’язані з цим погодні зміни та їх вплив на рослини основних плодових, ягідних, горіхоплідних та малопоширених культур України. Сформувала основні положення щодо селекції і сортовивчення садових культур на функціональну стійкість до абіотичних стрес-факторів, які ґрунтуються на досвіді світових і вітчизняних учених-дослідників різних галузей наукового знання та із залученням різноманітних методів вивчення. На думку Д.Г. Макарової, поширені нині у науковому садівництві України методи оцінки впливу низьких температур на потенційну продуктивність садових культур, які ґрунтуються на окомірному аналізі морозних пошкоджень генеративних бруньок в цілому, виокремлюючи лише вимерзлі маточки, є неповним та не відповідає фізіологічним реакціям рослин усіх садових культур на кліматичні зміни. Збільшити достовірність прогнозу на функціональний стан і потенціал продуктивності плодових, ягідних, горіхоплідних і малопоширених культур України після зимівлі можна за рахунок аналізу пошкодження паренхіматичних масивів (виокремлюючи також судини живлення) під бруньками, оцінки життєздатності пилку та з обов’язковим моніторингом погодних умов упродовж зимівлі та на початку нового вегетаційного періоду.

  Погодні ризики у садівництві і пов’язані з цим пошкодження тканин та органів садових культур

Загалом, усі доповідачі зазначили негативний вплив кліматичних змін на функціональну стійкість насаджень до морозів упродовж зимівлі та стійкість до весняних заморозків, особливо у період цвітіння, запилення і запліднення садових культур. Зима 2024/2025 рр. і весняний період 2025 р. були показовими щодо негативної дії абіотичних факторів довкілля, особливо потужні заморозки до мінус 7,6°С під час бутонізації більшості кісточкових культур і цвітіння абрикоса. Такі погодні умови дозволили оцінити адаптивність сортименту плодових, ягідних, горіхоплідних і малопоширених культур у лісостеповій зоні України. Окремі сорти саме вітчизняної селекції і по усіх плодових культурах проявили себе краще щодо збереження потенціалу продуктивності, ніж іноземні. Особливо, стосовно культури абрикосу, черешні, вишні.  

Узагальнюючи матеріали доповідей, Д.Г. Макарова зазначила, що в умовах змін клімату необхідно відповідально підходити до підбору культур, сортів та регіонів їх вирощування, збільшувати у виробничих насадженнях частку культур із підвищеною холодостійкістю, досліджувати генетичне різноманіття усіх садових груп та виділяти цінні генетичні зразки із підвищеною функціональною стійкістю до абіотичного впливу, особливо стосовно сортів і сортотипів народної селекції, сортів із тривалою історією культивування, які добре пристосувалися до місцевих кліматичних умов, залучати їх у селекційний процес та створювати на їх основі виробничі насадження із покращеною екологотолерантністю до умов вирощування.

В цілому усі теми доповідей викликали значне зацікавлення у учасників семінару, активно обговорювалися. Викладачами  Таврійського державного агротехнологічного університету (ТДАТУ) ім. Д. Моторного було висловлено побажання продовжити практику сумісних відкритих наукових семінарів, у тому числі з перспективою організації конференції за цими ж напрямами досліджень.

Дуже приємно, що семінар, організований науковими співробітниками ІС НААН України, мав резонанс і за межами даної наукової установи, потрапивши у важливі новини Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Д. Моторного (http://www.tsatu.edu.ua/rosl/uchast-u-vidkrytomu-seminari-v-instytuti-sadivnyctva-naan-ukrajiny/). 

Науковий колектив Інституту садівництва НААН України вдячний за таку швидку і приємну реакцію та сподівається на подальшу плідну співпрацю.