Груша Золотоворітська
ЗОЛОТОВОРІТСЬКА
Ранньозимовий сорт
Походження: Парижанка і Олів’є де Серр
Автори: В.П. Копань, К.М. Копань
До Державного реєстру сортів рослин внесений у 1995 році.
Рекомендований для вирощування в зоні Лісостепу.
Стійкий до грибних та бактеріальних хвороб. Зимостійкий.
Дерево середньоросле, утворює компактну, середньо загущену, оберненопірамідальну крону. Плодоносить в основному на приростах попереднього року. На насіннєвій підщепі вступає у плодоношення з 4-5-річного віку.
Плоди великі (230-260 г), одномірні, бергамотоподібної форми. Основне забарвлення світло-зелене, при достиганні лимонно-жовте. М’якоть кремова, ніжна, дуже соковита, масляниста, без слідів грануляцій, з приємним мигдальним ароматом, відмінного кислувато-солодкого смаку (8,5-9,0 бала).
Знімальна стиглість настає на початку жовтня, споживча – в листопаді. В холодильній камері зі звичайною атмосферою плоди зберігаються до квітня.
У плодах міститься, %: сухих розчинних речовин – 14,5, цукрів – 9,8, пектинів – 1,3, а також вітаміну С – 2,5 мг/100 г сирої маси.
