З історії інституту

Інститут садівництва Національної академії аграрних наук (ІС НААН) – головна  науково-дослідна установа галузі в Україні. Він був створений у 1930 р. у Києві і названий Всесоюзним дослідним інститутом плодового та ягідного господарства. Рішення про заснування в Україні Всесоюзного інституту плодівництва і ягідних культур прийняла 14 липня 1930 р. Президія ВАСГНІЛ під головуванням М.І. Вавілова за поданням В.Л. Симиренка. В листопаді того ж року його було перейменовано у Всесоюзний дослідний інститут плодового і ягідного господарства (нинішня назва – з 2010 року).

Президія ВАСГНІЛ затвердила положення про інститут, згідно з яким він оголошувався науково-дослідною установою, що входила до системи академії, з союзним масштабом діяльності. Було визначено наукову мережу інституту – 17 зональних дослідних станцій у найбільш сприятливих для розвитку садівництва природно-економічних зонах Радянського Союзу. 

В перші роки діяльності було виконано ряд першочергових і важливих організаційних і дослідницьких  завдань: визначено напрями роботи зональних станцій, розроблено та затверджено програми, схеми дослідів і методики їх проведення, організовано підготовку наукових кадрів та технічного персоналу.

У різні періоди інститут очолювали В.Л.Симиренко (1930), Т.І.Тильний (1930-1933), П.К.Константинов (1933-1934), Г.С.Семенов (1934-1935), В.С.Середенко (1935-1937), П.Ф.Плесецький (1938-1941,1946-1949), М.Ю.Гущин (1943-1946), С.Х.Дука (1949-1960), А.І.Шепельський (1960-1978), В.І.Майдебура (1978-1986), М.В.Андрієнко (1986-1996), П.В.Кондратенко (1996-2011), О.М.Литовченко (ІХ-ХІІ 2011), М.О.Бублик (2013-2014 - виконавчий директор). І.В.Гриник (2011, 2012-2024). Нині його директором є доктор технічних наук академік НААН В.А.Сташук (з 03.2024 р.).
  
З часу заснування в інституті постійно функціонували відділи: селекції та сортовивчення, культури садових рослин (агротехніки та розсадництва), захисту рослин, економіки, інформації та видавництва; лабораторії: агрохімії та грунтознавства, фізіології, технології зберігання та переробки плодів і ягід, бібліотека. Для розв’язання нових завдань, які поставали перед науковцями, створювались нові відділи та лабораторії: малопоширених в культурі рослин, вірусології, радіології, біотехнології, інженерний центр тощо.

Інститут і його мережа дали Україні і світу таких видатних учених-садоводів, як Б.Й.Шабловський, І.М.Ковтун, А.М.Серідко, О.П.Родіонов, А.С.Артюх, М.П.Тарасенко, І.П.Шеремет, К.О.Вербовий, І.П.Коломієць, М.О.Соловйова, Є.Д.Зеленська,  М.А.Зеленський, О.Г.Шепельська, П.Д.Попович, М.В.Козак, І.І.Середа, М.Б.Панасюк, В.П.Васильєв, П.П.Савковський, А.В.Оліфер, А.О.Романов, В.П.Копань, К.М.Копань, О.Л.Денисюк, М.М.Ніконенко, І.П.Миколайчук, Д.І.Глухенький, Т.С.Федосенко, М.Ф.Оратовський, Д.П.Сьомаш, П.С.Бережний, В.М.Сергієнко, М.С.Кузьменко, А.П.Парфьонов, О.Г.Усов, О.Я.Берендей, Л.Т.Лісовенко, І.П.Черняєв, Л.М.Ро, І.Х.Шиденко, Л.С.Резніченко, І.І.Сидоренко, А.Ф.Мілешко, В.І.Сайко, Л.І.Тараненко, М.І.Туровцев, В.О.Туровцева, Т.Є.Кондратенко, М.О.Бублик, О.М.Шестопаль, А.М.Силаєва, М.О.Демидко, В.М.Васюта, К.Д.Третяк, І.К.Омельченко, В.С.Марковський, О.А.Кіщак, Г.М.Рибак, І.Б.Кангіна, О.М.Литовченко, Л.М Шевчук та багато інших.

Відділ економіки і організації було створено у 1930 році.
Першими організаторами  досліджень з економіки й огранізації промислового садівництва були професор П.Г.Шитт і Ю.І.Ячевський.
Основними напрямами роботи в 30-ті роки ХХ століття було розроблення перспективних планів розвитку садівництва у садівницьких радгоспах СРСР.
Тарасенко М.П., Семенов Г.Г., Шик Б.Й. разом з агрохіміками, агротехніками, сортознавцями виконали великий обсяг робіт по обстеженню земельних угідь та розробці організаційно-господарських планів влаштування великих спеціалізованих садівницьких радгоспів («Основные вопросы методики составления перспективных планов плодовых совхозов», 1936).
   
У повоєнні роки Б.Й.Шик, Д.Я.Ігнатков, Д.Ф.Чухно («Экономика садоводства», 1961, «Проблемы развития садоводства Украинской ССР», 1981), А.Ф.Лук’янчук, Г.Г.Семенов, а пізніше П.С.Корінний досліджували питання організації, спеціалізації та розміщення виробництва садівницької продукції в суспільних господарствах, економічної ефективності вирощування плодів, ягід, садивного матеріалу, а також організації та оплати праці в галузі.
 
Фундаментальні дослідження комплексу питань з проблеми економічної ефективності відтворення та продуктивного використання плодових і ягідних культур на прикладі садівництва України  провів професор О.М.Шестопаль («Воспроизводство и эффективность продуктивного использования плодовых и ягодных насаждений», 1994, «Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних  сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві», 2002).

Сьогодні основними напрямами досліджень є розробка організаційно-економічних засад підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва плодів і ягід, обґрунтування механізму розвитку ринку плодів та ягід України, визначення напрямів розвитку  вітчизняного садівництва на засадах екологізації та ресурсозбереження.

Технології вирощування плодових і ягідних культур із заданими параметрами продуктивності в інституті почали розробляти з 1935 р.
- технології закладання плодових і ягідних насаджень та догляду за ними, які включали передсадивну підготовку ґрунту, схеми садіння дерев на різних підщепах, утримання ґрунту в молодих і плодоносних насадженнях, способи формування і обрізування молодих і плодоносних садів (І.Л.Герун, М.П.Тарасенко, О.І.Касьяненко, А.А.Романіка, І.М.Ковтун, К.О.Вербовий, В.П.Попов, М.Ю.Гущин та ін.);
- технологія відновлення та створення нових насаджень плодових і ягідних культур (М.П.Тарасенко, К.О. Вербовий, І.П.Шеремет, І.М.Ковтун);
- технологія підвищення врожайності яблуні в Поліссі, яка включала такі елементи, як площі живлення, способи і глибину обробітку та утримання ґрунту, боротьбу з бур’янами (І.П.Шеремет, М.К.Ольховський, А.О.Романов);
- технологія переведення садівництва з квадратних схем розміщення дерев на прямокутні, яка підвищувала врожайність садів на 40-50%  (І.П.Шеремет);

- технології створення і продуктивного використання інтенсивних насаджень зерняткових і кісточкових порід на насіннєвих і клонових підщепах з формуванням площинних, округлих і веретеноподібних крон (І.П.Шеремет, К.Д. Третяк, А.О.Романов, І.К.Омельченко, О.А.Кіщак);
- основи сортової агротехніки яблуні: встановлена продуктивність залежно від ґрунтових умов, тепло- і водозабезпеченості та їх вплив на формування якості плодів (І.К.Омельченко, В.М.Жук, П.В.Кондратенко );
- основи створення і продуктивного використання інтенсивних типів насаджень яблуні в Лісостепу України (І.К. Омельченко);
- нові конструкції насаджень яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, аличі та абрикоса на насіннєвих і на різних за силою росту клонових підщепах з округлими і веретеноподібними кронами з щільним розміщенням дерев (М.К. Ольховський, А.О.Романов, К.Д.Третяк, І.К.Омельченко, О.А.Кіщак, В.М.Жук, В.А.Соболь);
- технології закладання і догляду за насадженнями ягідних культур, які забезпечують врожайність, т/га: суниці, смородини чорної і порічок – 10-12, аґрусу – 15-20 і малини – 5-6 (І.М.Ковтун, Т.С.Келембет, В.С.Марковський, В.Г. Лисанюк,  І.Д.Дяченко, О.М.Світайло, Л.М.Глазачова, О.В.Щербак);
- основні технологічні прийоми (схеми садіння, удобрення, зрошення, застосування гербіцидів, формування насаджень) вирощування обліпихи, калини, кизилу (М.О.Горбачова, І.П.Надточій), ремонтантних  сортів малини для отримання лише осіннього врожаю (Л.І.Шумейко);
- проведено оцінку адаптації яблуні в Україні (П.В.Кондратенко).
Над проблемами напряму також працювали доктори наук: Сенін В.І., Романіка А.А., Павленко В.П., Татарінов А.М.
Відділ інтродукції, селекції та сортовивчення був створений у 1930 році.
Так як в садах росли переважно з різноманітні західноєвропейські сорти, які в різних зонах садівництва не завжди забезпечували високу продуктивність, тому постало питання покращення сортименту плодових і ягідних культур.

Науковцями було проведено оцінку найважливіших господарських властивостей сортів яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоса, персика та ягідних культур та рекомендовано в районований сортимент УРСР  (Б.Й. Шабловський)

На початок 1941 р. був створений гібридний фонд, який налічував більше 500 тис. зразків, що стало основою для докорінного покращення сортименту.  Під час гітлерівської окупації цінний гібридний матеріал плодових і ягідних культур зберегли працівники інституту О.В. Гребенник і Т.П. Моргунова. Значну частину цього фонду пізніше було використано для створення цінних сортів яблуні, груші, суниці, смородини.

Вченими інституту були розроблені методики створення великоплідних, високоврожайних сортів плодових та ягідних культур, в тому числі яблуні і груші для північних районів СРСР, проведення  кореневих щеплень гібридів на менторах, досліджено вплив живлення на вихід сіянців з ознаками культурних сортів (І.П. Черняєв, В.І. Лозовий, І.К. Дрич, С.Х. Дука, І.М. Ковтун, О.П.Родіонов, М.А. Зеленський).
Особливий внесок у дослідження з селекції та сортовивчення зробили такі видатні селекціонери-плодоводи:
- в Інституті садівництва – С.Х.Дука, Л.Т.Лісовенко, І.К.Дрич,  О.П.Родіонов, М.Ю.Гущин, М.О.Зеленський, В.І.Лозовий, І.М.Ковтун, І.П.Яковлєв, Б.Й.Шабловський, П.Ф.Малахова, О.Л.Денисюк, І.Х. Шиденко та ін.;
 - на Мліївській дослідній станції садівництва – Л.М.Ро, П.Ф.Цехмістренко, М.М.Ніконенко,  Г.Р.Сказка, М.А. Борисюк, І.Й.Ільчишин, О.М.Шевченко, Г.Ф.Кобзарь, В.І.Желєзнікова, В.М.Костіна, І.О.Миколайчук, М.П.Захаренко та ін.;
 - на Мелітопольській дослідній станції садівництва – М.Т.Оратовський, М.Ф.Сидоренко, І.І.Галушко, А.П.Гуменюк, Г.О.Федченкова, П.В.Гродзицький, І.М.Бойко, Є.М.Авраменко, Г.І.Куліков, І.М.Максимова та ін.;
- на Кримській дослідній станції садівництва – О.С.Харченко, О.Ф.Сергеєва, П.Ю.Соляніков, Б.О.Османов, О.Ф.Мілешко, О.С.Красоцький, І.Г.Борисенко, О.І.Басова, О.Г.Усов та ін.;
- на Краснокутській  дослідній станції садівництва – О.С.Руденко, А.І.Шепельський, З.Ф.Переваров, О.Я.Берендей  та ін.;
- на Придністровській дослідній  станції садівництва  - В.І.Сайко;
- на Донецькій дослідній станції садівництва (потім Артемівська, нині Бахмутська дослідна станція розсадництва) – І.П.Черняєв, П.К. Яковлєв, М.І.Роговенко, Л.І.Тараненко, П.С.Бережний, І.І.Сидоренко  та ін.;

Сьогодні дослідження спрямовані на розроблення для основних зон садівництва  технологій виробництва плодів та ягід (насадження з ущільненими схемами садіння, сировинні, органічне виробництво плодів та ягід) з використанням певних сортів. Дослідники, вивчаючи декілька тисяч сортів різних плодових та ягідних культур  різних еколого-географічних груп за державною, первинною і колекційною формою, виділяють придатні для кожної з технологій.


- створено теорію взаємодії ґрунтообробних машин з ґрунтом та обґрунтувано оптимальні робочі швидкості (Демидко М.О., к.т.н.);
- розроблено технологічні схеми та обґрунтовано параметри робочих органів комплексу машин для плодового розсадника з виконанням відокремлювання відсадків клонових підщеп,  для садіння їх у перше поле, обробітку ґрунту і викопування саджанців (Фришев С.Г., к.т.н.);
- створено фрезу для обробітку міжстовбурних смуг в молодих і плодоносних садах; 
- розроблено контейнерну технологію збирання і транспортування яблук (Демидко М.О., к.т.н.);
- встановлено закономірності процесів розвантаження контейнерів (Фришев С.Г. к.т.н.); калібрування, сортування та пакування плодів на потокових лініях для товарної обробки плодів; розроблено хвильові транспортери  для  ліній товарної обробки плодів (Бабенко А.Є., к.т.н.; Бабій В.П., к.т.н.);
- розроблено машини для виділення з плодів насіння зерняткових та кісточкових порід (Дмитрюк О.П., к.т.н.);
- досліджено процес різання гілок робочими органами секаторного типу, впроваджено у виробництво контурний обрізчик та волокушу для збирання і вивезення з міжрядь зрізаних гілок (Привалов І.С.,  к.т.н.)
-  розроблено систему машин для садівництва (під керівництвом к.т.н. Привалова І.С.);
- розроблено технічну документацію і виготовлено в майстернях інституту машини для нарізання борозен (МНБ-2) та для викопування ям під садіння саджанців (ВПЯ-1), для збирання і вивезення з саду зрізаних гілок (ВС-2,5), для подрібнення зрізаних гілок (МПГ-0,9) і скошування трави в інтенсивних садах, виноградниках та кущових ягідниках (КС-3А), для обробітку ґрунту в пристовбурних смугах саду (ФАС-0,76) та для суцільного обробітку ґрунту в міжряддях саду і в ягідниках  (ФЯ-2),  для викопування саджанців кущових ягідників і насіннєвих підщеп (ВСКП-1), для внесення сипкого субстрату у міжстовбурні смуги саду, кущових ягідників та маточників клонових підщеп (МСТ-1), для збирання і вивезення плодів з саду при потоковій технології з використанням малогабаритних транспортних агрегатів (АТС-1, АТС-2) та ін.    
Всього в цей час у лабораторії розроблено 16 машин, які пройшли широку виробничу перевірку, а 14 з них державні приймальні випробування і рекомендовані до виробництва.  В експериментальній майстерні (керівник Ведмідь Д.М.) виготовлено і впроваджено у виробництво близько 150 машин для садівництва

Нині на відділ наукових розробок техніки для садівництва, який з 2016 р. очолює кандидат с.-г. наук Корнута Ю.П. покладено завдання проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розроблення, виготовлення та впровадження у виробництво нових і вдосконалення існуючих технічних засобів для механізації трудомістких технологічних операцій в садівництві, ягідництві та розсадництві з урахуванням сучасних вимог виробництва плодової продукції.
Вченими відділу розроблені:
- машина для викопування саджанців, вирощених на вегетативних підщепах;
- машина для догляду за грунтом у міжрядді і міжстовбурних смугах саду;
- комплекс технічних засобів для сортування плодів за розміром;
- машина для розкорчування насаджень інтенсивного саду.
Зараз  розробляється машина для міжрядного обробітку грунту в розсадниках кущових ягідників та горіхоплідних культур.
Колективом виготовлено дослідні зразки розроблених машин, які успішно пройшли виробничу перевірку.
В 2016-2020 рр. виготовлено і впроваджено у виробництво понад 40 машин різного призначення.
Розроблені відділом машини та рекомендовані до впровадження на їх основі системи машин дозволяють механізувати основні технологічні операції в галузі.
Кількість виготовленої та впровадженої за всі роки техніки наближається до 800 шт. і надалі творчий колектив установи намагається розширити асортимент новою, досконалішою технікою.





Артеменко М.М.  (1982 р.) - за цикл робіт "Розробка і впровадження у виробництво технології інтенсивних садів з швидкоплідних малогабаритних дерев на сіянцевій підщепі"

Берендей О.Я., Шеремет І.О. (1983 р.) - за цикл робіт "Виведення та впровадження в сільське господарство УРСР нових сортів плодових і ягідних культур і методів підвищення їх врожайності"

Гущин М.Ю., Усов О.Г. (1984 р.) -  за виведення і впровадження у виробництво сортів плодових і ягідних культур

Романов А.О., Соловйова М.О. (1986 р. ) - за цикл робіт "Основні аспекти зимостійкості плодових і ягідних культур і заходи по забезпеченню високої їх продуктивності"

Тарасенко М.П. (спільно з Іллінським О.А. та Куяном В.Г.)  (1987 р.) - за цикл робіт "Створення нових технологій інтенсивного садівництва та їх впровадження в господарствах УРСР"

Гулько І.П., Роман І.С. (спільно з  Клименко С.В.) (1988 р.) - за цикл робіт "Створення високоінтенсивних насаджень яблунь на клонових підщепах, нових форм айви звичайної, кизилу та розробка технологій їх промислового вирощування"

Матвієвський О.С. (спільно з Булахом А.А.) (1990 р.)  - за цикл робіт "Тканева несумісність при трансплантаціях рослин та інтегрований захист садів від шкідників і хвороб"

Андрієнко М.В. (1994 р.) - за цикл робіт з технології вирощування малопоширених плодових і ягідних культур

Клочко П.В., Сенін В.І. (1995 р.) - за роботу "Технологія вирощування плодів в інтенсивних насадженнях яблуні при зрошенні на півдні України"

Хоменко І.І. (1997 р.) - за цикл праць "Захист зерняткових садів у Центральному Лісостепу України"

Копань К.М., Шестопал С.Я. (спільно з Горобець В.Ф.) (1999 р.) - за цикл робіт "Збереження генофонду, створення і впровадження у виробництво нових сортів аґрусу, смородини, суниці та півонії"

Кондратенко Т.Є., Кондратенко П.В. (2003 р.) - за цикл робіт "Яблуня в Україні"

Бабіна Р.Д., Матвієнко М.В. (спільно з  Шелудько Л.П.) (2007 р.) - за цикл робіт "Створення генофонду і селекція груші та м’яти перцевої"

Каленич Ф.С. (2009 р.) -  за монографію "Агроекологічні основи інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб"



Шитт П.Г. (посмертно) – Державна (Сталінська) премія СРСР третього ступеню – за розробку передової агротехніки культури абрикоса, що значно підвищує врожайність цієї культури (1950 р.)

Ніконенко М.М., Цехмістренко П.Ю. (спільно з Ро Л.М.) – Державна (Сталінська) премія СРСР другого ступеню – за виведення нових високоцінних сортів яблуні для Української РСР (1951 р.) 

Дука  С.Х., Родіонов О.П. – Державна (Сталінська) премія СРСР третього ступеню – за виведення нових сортів плодово-ягідних культур для Української РСР (1952 р.)

Артеменко М.М., Андрієнко М.В. (спільно з Пономарь М.Й., Ляховець Г.А., Раченко В.С., Захарченко І.І., Денисенко Я.О.)  – Державна премія УРСР в галузі науки і техніки – за розробку та впровадження у виробництво технології інтенсивних садів із малогабаритних дерев на сіянцевих підщепах (1987 р.)

Оратовський М.Т. (посмертно), Мамаєв І.Г., Туровцев М.І. – Державна премія України в галузі науки і техніки – за селекцію та впровадження нових сортів черешні у виробництво (1992 р.)

Кондратенко П.В., Литовченко О.М. (спільно з Тюрин С.Т., Чернявський В.П.) – Державна премія України в галузі науки і техніки – за цикл наукових праць з дослідження, розробки і впровадження нових технологій, матеріалів і обладнання для виробництва плодово-ягідної продукції оздоровчого призначення (2005 р.)