груша бере боск

БЕРЕ БОСК

Осінній сорт

Старий французький сорт невідомого походження, названий на честь помолога Боска

До Державного реєстру сортів рослин України внесений у 1950 році

Рекомендований для вирощування в зонах Степу, Лісостепу та Криму

Слабозимостійкий. Середньостійкий до парші і термічного опіку листя. Класично несумісний з айвою, тому потребує посередника

Дерево середнього розміру або досить велике, з широкопірамідальною, несиметричною кроною, змолоду рідкою, а з віком – загущеною. До ґрунтових умов відносно маловибагливе. У плодоношення на лісовій груші вступає на 6-7-й рік після садіння в сад. Продуктивність нарощує повільно, але з віком дає щорічні і високі врожаї

Плоди великі, одномірні, середня маса 220-240 г, привабливі, правильної подовжено-грушоподібної форми. М’якоть жовтувато-біла, дуже соковита, ніжна, без грануляцій, масляниста, з багатим пікантним смаком і приємним ніжним ароматом, вищої десертної якості. Дегустаційна оцінка – 4,7-4,8 бала

Знімальна стиглість плодів в умовах Криму настає в середині вересня. Тримаються на дереві міцно і не обсипаються навіть при сильних вітрах. Транспортабельність відразу після знімання хороша. Товарність висока – 95-97%. У холодильнику при температурі +2°С зберігаються до січня, у звичайних умовах – до 40 днів. Використовуються в основному для споживання у свіжому вигляді. Слід зазначити, що при зберіганні плодів у холодильнику різко знижується їх якість: м’якоть втрачає властиву їй маслянистість, стає твердою і хрусткою.

Бере Боск – один з найрозповсюдженіших сортів у садах Криму, а також у степовій і лісостеповій зонах України. По праву вважається одним із кращих промислових сортів осіннього строку достигання.
На Київщині сорт добре удається в скелеті зимостійких сортів чи форм, регулярно плодоносить, має плоди високих смакових якостей.