Краснокутський ВІДДІЛ САДІВНИЦТВА ІС НААН 

напрями роботи:

Створення нових та оцінка і добір інтродукованих сортів зерняткових, ягідних та малопоширених в культурі  плодових рослин, адаптованих до умов східного регіону

Розроблення технологічних моделей вирощування плодів зерняткових культур

62002,  Харківська обл., смт Краснокутськ, вул. Тельмана, 10 
тел. (05756) 3-11-28, (05756) 3-09-88

Історія
Більше як двісті років тому відомий вчений-ботанік  І.Н.Каразін заснував свій знаменитий Основ'янський акліматизаційний сад у Красному (тобто Красивому) Куті – одному з найстаріших населених пунктів Слобожанщини. Все своє життя Іван Назарович збирав та акліматизував у своєму саду дивовижні рослини з усього світу – деревні, декоративні, плодові,  ягідні.
Справу батька продовжив його син, Іван Іванович Каразін, який не тільки значно розширив площу акліматизаційного саду і заклав потужні шкілки та розсадники, а й вивів його на новий науковий рівень, розпочавши масштабні роботи із селекції рослин. Саме за його життя нові шкілки та розсадники почали працювати фактично в режимі сучасних станцій садівництва, наділяючи всіх, хто бажав, найкращими сортами фруктових і декоративних саджанців за невисокими цінами.
У 1922 році Основ'янський акліматизаційний сад було передано Харківській Краєвій сільськогосподарській дослідній станції для організації відділу садівництва. Очолив відділ професор В. В. Знаменський, який не тільки відновив, а й розширив плодовий розсадник і наукову роботу. Систематична наукова робота з селекції плодових та ягідних культур розпочалася на станції з 1937 року, коли на базі колишнього відділу садівництва було організовано Краснокутський опорний пункт садівництва Українського науково-дослідного інституту садівництва, а селекціонерами О. С. Руденком, А. І. Шепельським, 3. Ф. Переваловою створено значний гібридний фонд плодово-ягідних культур.
З 1953 року в опорному пункті, а потім на дослідній станції плідно працював селекціонер О.Я. Берендей. Він завершив роботу з гібридним фондом своїх попередників, значно розширив його і передав до державного сортовипробування 19 сортів яблунь, 14 сортів груш, 3 сорти суниці, 2 – чорної смородини, 2 – черешні, 1 – сливи.
Із ростом здобутків неодноразово поставало питання про організацію на базі опорного пункту дослідної станції садівництва, і невдовзі Постановою Ради Міністрів України та наказом по Міністерству сільського господарства України з 1 липня 1968 року на базі Краснокутського опорного пункту садівництва була створена Краснокутська дослідна станція садівництва. Очолив станцію Кібкало В. О. (працював на посаді директора з 1968 по 1993 рр.).
Головна мета станції – виведення нових сортів та пристосування тих, що завозяться на Харківщину, до місцевих природно-кліматичних умов регіону. Крім того, її спеціалізацією є вирощування плодів зерняткових, кісточкових, ягідних культур та саджанців.
За 50 років після заснування станції тут виросли не тільки сади та будови, але й спеціалісти, справжні фахівці своєї справи. До числа відомих науковців, чиєю відданою працею розвивалася та розквітала дослідна станція, входять В.О. Кібкало, О.Я. Берендей, В.О. Павленко, Л.В. Павленко, О.К. Дядченко та інші.

Сьогодення
Основне завдання станції, як і дослідного господарства, незмінне і до сьогоднішнього дня – розробка наукових рекомендацій з ведення садівництва та плодового розсадництва для зони північно-східного Лісостепу України та впровадження у виробництво нових досягнень науки та передового досвіду.
Зараз у науковому відділі працює 4 наукові співробітники (один з них є кандидатом с/г наук) та 5 висококваліфікованих лаборантів та техніків, які проводять наукові експерименти за такими напрямами:
• вивчення вегетативних підщеп та сортопідщепних комбінацій яблуні в різних ґрунтово-кліматичних умовах (Є. Л. Нестеренко, директор, завідуючий Краснокутським відділом садівництва);
• селекція та сортовивчення малини (О. В. Бородіна, науковий співробітник);
• селекція та вивчення жимолості їстівної (С. М. Гризодуб, науковий співробітник);
• технології  розмноження  декоративних  культур   (Л. Ф. Шевченко, молодший науковий співробітник).
Господарство також займається виробничою діяльністю: у користуванні сільгосппідприємства 1185 га землі, із них 236,3 га зайнято багаторічними насадженнями, у тому числі: 206,3 га – яблуні та груші, 14 га – вишні, 4 га – черешні, 12 га відведено під ягідні насадження. Упродовж останніх років на 47 га закладаються молоді насадження плодово-ягідних культур новими імунними сортами як вітчизняної, так і зарубіжної селекції.

<< Назад