СИСТЕМА УДОБРЕННЯ ТА УТРИМАННЯ ГРУНТУ В НАСАДЖЕННЯХ ПЛОДОВИХ І ЯГІДНИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Оптимальною системою удобрення плодоносних садів та ягідників при утриманні грунту під чорним паром є органо-мінеральна.
Органічні добрива застосовують у вигляді гною, компосту, а в умовах достатнього зволоження або зрошення – сидеральних культур на зелене добриво, таких як люпин, гірчиця, фацелія, середела та інші. Перед посівом бобових сидератів вносять 60 кг/га фосфору і 90 кг/га калію. Для інших трав додатково вносять ще 90 кг/га азоту. Норми висіву сидеральних культур (кг/га) – гірчиця – 20, фацелія – 15, середела – 70, люпин – 225.
В умовах зрошення та в регіонах достатнього зволоження (гідротермічний коефіцієнт близько 1,5) доцільно утримувати міжряддя саду за дерново-перегнійною системою. Таке утримання грунту передбачає застосування лише мінеральних добрив. Їх дози диференціюють з врахуванням забезпечення грунтів рухомими формами фосфору і калію.
Дози фосфорних і калійних мінеральних добрив в усіх зонах необхідно визначити диференційовано, в кожному конкретному випадку, виходячи з рівня забезпечення грунту рухомими формами фосфору і калію. На кожний недостаючий до оптимального рівня забезпечення грунту міліграм фосфору або калію необхідно внести розрахункову кількість добрив. Рівні забезпечення основних грунтів Київщини рухомими формами фосфору і калію та норми внесення добрив для їх оптимізації наведено в таблиці 1.
Дози мінеральних добрив у кожному конкретному випадку уточнюють раз на 4-5 років за результатами ґрунтової та рослинної діагностики. Оптимальний рівень валового азоту в листках молодих дерев становить: яблуні і груші – 2,2-2,6 %; сливи – 2,5-3,2; вишні – 2,5-3,0; абрикоса – 3,2-3,6 % із розрахунку на суху масу. Щодо плодоносних дерев, то згідно з діючими рекомендаціями в їх листі враховується вміст азоту і калію.
Створення оптимальних рівнів вмісту поживних речовин забезпечується внесенням як мінеральних, так і органічних добрив.
Добрива можна вносити як в грунт, так і позакоренево. Позакоренева підкормка застосовується в основному для внесення мікроелементів і невеликої кількості азоту.
Таблиця 1. Оптимальні рівні забезпечення основних ґрунтів Київщини рухомими формами фосфору і калію та норми внесення мінеральних добрив (кг/га) діючої речовини на кожний невистачаючий до оптимуму мг Р2О5 і К2О/100 г ґрунту в 0-40 см шарі
| Грунти | Метод визначення | Оптимальні рівні, мг/100 г грунту | Норми мінеральних добрив, кг/га д.р. на 1 мг | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Р2О5 | К2О | Р2О5 | К2О | ||
| Дерново-підзолисті, дернові піщані та супіщані | по Кірсанову | 10-12 | 5-6 | 90 | 120 |
| Сірі лісові суглинкові, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, чорноземи вилугувані суглинкові | по Кірсанову по Чирікову | 15-20 12-16 |
9-12 15-20 |
60 90 |
90 90 |
Таблиця 2. Дози органічних і азотних мінеральних добрив для удобрення молодих і плодоносних садів
| Грунт | Гній, або еквівалентна кількість компосту за поживними речовинами, т/га, раз в три роки |
Азот, кг/га діючої речовини | |
|---|---|---|---|
| молоді сади | плодоносні сади | ||
| Дерново-підзолисті, дернові піщані та супіщані | 50 | 90 | 120-180 |
| Сірі лісові суглинкові. При утриманні міжрядь: -під чорним паром -під задернінням |
35 - |
90 120 |
90-120 120-150 |
| Темно сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, чорноземи вилугувані суглинкові. При утриманні міжрядь: -під чорним паром -під задернінням |
30 - |
90 120 |
90-120 120-150 |
Таблиця 3. Оптимальна кількість азоту і калію в листках плодоносних дерев, % від сухої маси
| Порода | Азот | Калій |
|---|---|---|
| Яблуня | 1,8-2,4 | 0,9-1,6 |
| Груша | 2,0-2,6 | 1,4-2,3 |
| Слива | 2,4-3,2 | 2,3-2,6 |
| Вишня | 2,0-2,5 | 1,3-1,5 |
| Черешня | 2,5-3,0 | 1,7-2,0 |
| Абрикос | 2,8-3,2 | 1,7-2,3 |
Розробник - Інститут садівництва НААН
Для довідок: e-mail: agrochim@i.ua – Гречковський Дмитро Іванович, ст. наук. співробітник
